Середа, 18.10.2017, 03:18
Вітаю Вас Гість | RSS

Відділ освіти Шевченківського та Залізничного районів                                м.Львова

Меню сайту
Реєстрація у ДНЗ
BannerFans.com
Освіта Львів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Новини

Головна » 2017 » Вересень » 16 » Як батькам читати і розуміти новий Держстандарт для початкової школи
12:37
Як батькам читати і розуміти новий Держстандарт для початкової школи

Державний стандарт початкової загальної освіти визначає, що саме мають знати й уміти учні по закінченню певного циклу навчання, окреслює ідейні засади та принципи навчального процесу, логіку його організації тощо.

Користуючись Стандартом, вчителі розроблятимуть свої навчальні програми та курси на основі інтеграції предметів, а директори шкіл – затверджуватимуть робочі навчальні плани.

Адже Стандарт визначає спільні очікувані результати, які учень має досягнути за певний період. А шляхи досягнення цих результатів – тобто навчальні програми – можуть бути різними.

Тому батькам теж важливо знати, що саме передбачає новий Стандарт.

Це остаточний варіант, за яким навчатимуть дітей з 2018 року?

Ні, не остаточний. Це – проект нового Державного стандарту початкової загальної освіти. Цього навчального року (2017/2018) його використовуватимуть у навчальному процесі 100 шкіл по всій Україні, які пілотуватимуть Нову Українську Школу (НУШ).

На підставі цього пілотування та громадського обговорення, буде підготовлено фінальну версію Державного стандарту початкової загальної освіти.

Остаточну версію затвердить Кабінет Міністрів України.

Від вересня 2018 року, коли стартує повномасштабна реформа загальної середньої освіти, учні всіх перших класів України почнуть навчатись за новим Стандартом.

Що передбачає цей проект Стандарту?

Стандарт проголошує презумпцію талановитості дитини, рівний доступ до освіти і відсутність будь-яких форм дискримінації.

Серед принципів цього стандарту:

– цінність дитинства – тобто відповідність вимог віковим особливостям дитини;

– радість пізнання та розвиток особистості – тобто плекання самостійності та незалежного мислення замість “навченої безпорадності”;

– принципи здоров’я та безпеки: формування здорового способу життя та створення безпечних умов для фізичного та психоемоційного розвитку дітей.

Це особливо важливо для дітей молодшого шкільного віку – вони мають навчатися в атмосфері взаємної довіри та поваги, без цькувань та насильства.

Проект Стандарту передбачає, що між 2 і 3-ою академічними годинами варто проводити рухливі ігри, зазвичай на вулиці.

У навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20% резервного часу, який вчитель може використовувати на свій розсуд (на засвоєння навчального матеріалу, піти з учнями у музей тощо).

Крім того, проект Стандарту вводить інтегроване навчання у початковій школі.

Зміст початкової освіти розроблено на основі компетентнісного підходу.

Що таке компетентності?

Стандарт дає таке визначення: це динамічна комбінація знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати навчальну діяльність.

Тобто не знання заради знань – а вміння їх застосовувати у реальному житті. Якщо ще стисліше: не що ти знаєш – а як ти цим вмієш користуватися. Саме тому в Стандарті постійно вказуються прив’язки до досвіду дитини та можливостей застосувати здобуті знання на практиці.

Навіщо вводиться інтеграція?

Дитина в ранньому віці сприймає світ цілісно, а не по-предметно. Тому навчання в початковій школі буде інтегрованим – предмети будуть об’єднуватись довкола цікавих для дитини тем чи проблем.

Проект Стандарту вводить інтегрований підхід у навчанні предметів та курсів. При цьому варто розуміти, що інтеграція предметів уже давно не є чимось експериментальним – тож в українських школах впроваджується не щось абсолютно нове та неперевірене.

Більше того, в Україні є школи, які давно вже працюють за таким інтегрованим підходом у навчанні.

Теми для викладання змісту в рамках інтегрованих курсів можуть обирати як вчитель, так і учні.

Наприклад, вийшов фільм про Супергероя, який зацікавив дітей. Вчитель бере цю тему, ставить задачі і проблемні ситуації, через які розвиваються предметні навички. Скажімо, “за скільки часу Супергерой може дістатися з одного будинку до іншого, аби допомогти дівчинці?”. Або “напишіть листа Супергерою”.

При цьому, розвиваються базові навички з читання і письма – але робиться це набагато ефективніше через ті речі, що цікаві дітям і не відірвані від їхнього життя.

Як буде реалізовуватись така інтеграція?

Пропонується інтегрувати сім освітніх галузей у курс “Я досліджую світ”. Список цих галузей такий:

  • Мовно-літературна
  • Математична
  • Природнича
  • Технологічна
  • Інформатична
  • Соціальна і здоров’язбережна
  • Громадянська та історична

Звичні для нас “українська мова” та “математика” пропонується теж інтегрувати, але не повністю. 3 4-х годин на тиждень вивчення математики один урок викладатиметься в рамках інтегрованого курсу, а інші три – як окремі навчальні предмети.

Так само з українською мовою. Автори стандарту пропонують 2 години цього предмету викладати в рамках курсу “Я досліджую світ”, а решту 5 – як окремий предмет “Українська мова”.

Як читати і розуміти Стандарт?

Він містить ряд скорочень і термінів, які необхідні для розуміння.

У Стандарті для кожної освітньої галузі спершу вказується загальна ціль, на реалізацію якої спрямовані “загальні очікувані результати” (ЗОР) та “конкретні очікувані результати” (КОР). Ці загальні цілі виписані одразу після назви освітньої галузі.

Загальні очікувані результати (ЗОРи) вказують на рівень розвитку кожного вміння на завершення циклу навчання (1-2 клас і 3-4 відповідно).

ЗОРи є життєво важливими вміннями та навичками, які вчитель розвиває інструментами своєї галузі. Вони є орієнтирами для вчителя в навчальному процесі.

Конкретні очікувані результати (КОРи) описують ядро знань учня.

Саме по КОРах буде проводитись підсумкове оцінювання учнів після закінчення 4 класу.

Наприклад, у математиці ЗОР може бути таким: “Знаходжу помилки логіко-математичного характеру й обираю оптимальний спосіб їх усунення”, або ж“Перевіряю і доводжу істинність або хибність тверджень”.

Тоді як КОР для математичної галузі може бути таким: “Зіставляє ймовірний та фактичний результати лічби об’єктів та відображає їх у вигляді графічних організаторів (таблиць, напр., “Т-схема”, “М-схема”, діаграми різних видів та ін.)”.

Або ж : “Тлумачить дріб як одну або кілька рівних частин цілого, пояснює поняття “чисельник дробу”, “знаменник дробу”, зокрема й на прикладі конкретних життєвих ситуацій, порівнює дроби з однаковими знаменниками, зокрема й на наочній основі”.

Чи ще такий: “Перетворює більші одиниці величини в менші і навпаки, вирізняє серед інших одиниці температури (°C), швидкості (км/год, м/с та ін.), площі (мм2, cм2, дм2, м2, км2, га)”.

В описах Конкретного очікуваного результату згадується в тому числі відповідні ЗОР та загальна ціль.

Це записано в індексах очікуваних результатів. Вони потрібні для вчителів, які конструюватимуть власні програми відповідно до вимог Стандарту.

Як будуть вивчатися мови національних меншин?

Передбачено, що мова національниз меншин вивчається за рахунок годин мовно-літературної та іншомовної галузей.

Що ще в Стандарті?

У Додатку до Стандарту початкової освіти подано “Покажчик наскрізних умінь”, які реалізуються в рамках кожної освітньої галузі.

У проекті Стандарту розглядаються такі наскрізні вміння в розвитку:

  1. Розв’язую проблеми
  2. Критично мислю
  3. Творчо мислю (креативність)
  4. Співпрацюю
  5. Ефективно спілкуюся
  6. Розвиваю власний емоційний інтелект
  7. Досліджую
  8. Організовую свою діяльність
  9. Рефлексую
  10. Читаю вдумливо

Які ще особливості навчання в класі за новим Стандартом?

Для учнів початкової школи найважливіше – навчання через дослідження та особистий досвід, роботу в групі та соціалізацію. Тому в Стандарті багато уваги приділено саме їм.

Коли дитина працює в групах з ровесниками, вона відчуває себе в безпеці. У роботі над спільними проектами навіть найменш сміливі діти розкриваються, бо відчувають, що мають право на помилку.

Візьмімо як приклад вміння писати. Можна безліч разів повторювати, як важливо виразно писати та робити зауваження за неохайність. А можна вчинити інакше: дати учням завдання для роботи в групі, де потрібно буде писати і читати написане. Якщо хтось написав неохайно та нерозбірливо, однокласники самі зроблять зауваження: “Що ти тут написав? Я не можу прочитати”. Наступного разу дитина спробує зробити це краще, адже письмо – це теж спосіб комунікації.

Вимоги до знань і вмінь учнів у проекті Стандарту (коротко і схематично)

У Стандарті неодноразово вказується, що дитина має ставити запитання, а не “відповідати на запитання вчителя”. Адже вміння запитувати – одне з найважливіших.

Мовно-літературна галузь: учень має вміти вести діалог на важливі для неї теми. Визначати позиції співрозмовників, аргументовано погоджуватися з ними або ж ні, описувати свої та емоції іншого мовця.

Школяр має розуміти мету читання і самостійно відбирати відповідно до неї тексти, виділяти ідею, важливі деталі, аналізувати прочитане на правдивість. Має вміти писати описи, міркування, оголошення та афіші. А також – зрозумілі повідомлення для інтернет-спілкування.

Ну й, звісно – розрізняти різні види речень, будову слова та знати пунктуацію для оформлення простих висловлювань на письмі. При цьому дитина має вміти створювати сценарій на основі казки, добирати аудіо- та відео-супровід, створювати реквізит.

Крім того, по закінченню початкової школи дитина має вміти повідомити іноземною мовою короткими реченнями про побут, сім’ю, улюблені заняття тощо. Вміти обрати продукт з меню, яке супроводжується картинкою, заповнити просту онлайн-форму іноземною мовою.

З математики дитина має вміти не лише лічити, але й оперувати багатоцифровими числами для визначення протяжності річок, висоти гір, чисельності населення тощо.

Крім того – передбачати результати математичних дій, обґрунтовувати і записувати їх, використовуючи математичну мову. Мається на увазі, що вчитель має дати дітям час на пошук своїх варіантів розв’язання задач. Адже учні дуже швидко завчають алгоритми і схеми, а потім просто їх використовують замість логічного розмірковування та мислення.

Тому в Стандарті згадується потреба шукати свою відповідь, свій шлях вирішення проблеми чи задачі – і не лише в математичній освітній галузі.

Учень у цьому віці вже тлумачить дріб, порівнює одиниці величин, розуміє, як знайти площу та периметр, що предмети бувають двовимірні та тривимірні. Дитина перетворює почуту інформацію різними математичними способами (таблиці, схеми).

Важливо, що дитина має сама вміти шукати помилки в розв’язанні своїх задач. А також вміти скласти маршрут для подорожі, походу, використовуючи знаки, які пов’язані з поворотами (направо, вліво).

У природничій галузі дитина має вміти пояснити, чому бере певну проблему для дослідження, прогнозує результат досліду, відбирає відповідні матеріали та прилади. Також вказується, що учень вміє виявляти причини невдачі – шукає помилки у своїй дослідницькій роботі.

Учень 4-го класу має розумітися в змінах агрегатного стану речовин та перетвореннях у світі живої природи, розрізняти рослини та комах, рослиноїдних тварин і хижаків, перелітних і осілих птахів, свійських і диких тварин, їстівні та неїстівні гриби.

Крім того, він розуміє особливості ґрунту, як виникають сонячні зайчики, чому утворюється тінь, вимірює температуру, аналізує явища живої природи в різні пори року, дотримується правил безпеки в довкіллі і пояснює їх іншим.

У Стандарті вказано, що дитина спостерігає за ростом рослин в класі та життям тваринок, фіксує нову здобуту інформацію у вигляді аудіофайлів чи фото.

Розрізняє материки й океани, переконує дорослих у потребі сортувати сміття, пояснює значення крові та шкіри для людини.

А ще – вміє користуватися компасом, розрізняє джерела енергії, описує найважливіші винаходи людства.

У технологічній освітній галузі дитина має навчитися створювати самостійно вироби та утилізувати залишки. Безпечно поводитися з приладами у власному побуті, робити припущення про необхідну кількість матеріалу для виготовлення виробу.

Інформатична освітня галузь стосується не лише вивчення інформатики, але й роботи з різними видами інформації, етичної поведінки з нею та безпеки. Зокрема, дитина має регулювати час сидіння за пристроями, розрізняти приватну та публічну інформацію, порівнювати сильні та слабкі паролі.

Дитина зазначає авторство власних робіт (прізвище, ім’я, дата), цитує та вказує джерела інформації, прогнозує наслідки плагіату в щоденному житті та онлайн.

Учень обирає відповідні носії інформації, створює документи для поширення інформації, вдосконалює зовнішній вигляд документів, використовуючи можливості комп’ютерних програм, створює прості мультимедійні продукти за допомогою вчителя, налаштовує елементи комп’ютерної програми для створення зображень та усуває прості несправності (перезавантажити комп’ютер, перевірити наявність мережі тощо).

Соціальна та здоров’язбережна галузь має на меті навчити дитину дбати про особисте життя та здоров’я. Тому тут Стандарт прописує, що дитина обирає безпечну дорогу додому, аналізує корисні та шкідливі впливи, моделює ситуації безпечного поводження з невідомими предметами.

Дитина пояснює, яку просту допомогу може надати собі та іншим, визначає дорослих, яким можна довіряти в небезпечних ситуаціях, застосовує правила безпечної поведінки (на водоймах, під сильними сонячними променями чи під час стихійного лиха тощо).

Учень досліджує особисті стосунки (конфлікт, заздрість, пробачення, довіра) та пояснює, чому людина потребує раціонального режиму, харчування та відпочинку.

Обґрунтовує свій вибір на користь здорового способу життя. А також розрізняє інформацію на етикетках, розуміє, які продукти треба обмежити в раціоні, досліджує вплив реклами на вибір продуктів.

Розуміє, навіщо бути пунктуальним і знати точний час, які плани хоче реалізувати, що хоче досягнути, які якості для цього потрібні, розпізнає та описує свої емоції, почуття та переживання.

Дитина описує, як змінюються її обов’язки в родині, коли з’являються братик, домашня тваринка тощо, оцінює свій внесок у спільну справу і внесок інших людей, аналізує ситуації, де порушуються права дитини, не порушує права інших учнів.

У громадянській та історичній освітній галузі згадується таке.

Дитина має описувати відомі історичні події, розповідати про громадянську позицію видатних людей, а також відомих людей, чиї вчинки б не повторив, розмірковувати про роль законів, пояснювати, чому Конституція – найважливіший документ держави.

Дитина також орієнтується в місцевості, де проживає, укладає маршрути прогулянок у межах свого населеного пункту та його околиць, описує віртуальну подорож до об’єктів культурної спадщини, довідується з легенд (чи розповідей старших) про походження назв, досліджує соціально значимі вчинки для спільноти.

Виробляє спільно з однокласниками доброчесні правила поведінки, обговорює проблеми класу, бажані зміни на рівні класу та школи, бере участь у вирішенні проблеми школи чи громади (волонтерство).

У мистецькій освітній галузі зазначається, що дитина визначає темп, регістр, музичні інтонації, деякі музичні форми, склад виконавців, розрізняє види мультфільмів, співає, орієнтується в нотному стані, виконує занотовки з натури та з уяви, виконує пісні в ролях, імітує характерні рухи, ходу, орієнтується в просторі, виконує елементи народних танців.

А також не боїться творити, визначає, які в неї улюблені види творчої співпраці.

Ці очікувані результати – лише деякі з великого переліку. Більше деталей – у тексті Стандарту.

Головне фото: автор aletia, Depositphotos

Переглядів: 14 | Додав: dudaps | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Духовна велич Львова
СЗШ №33
Упр.освіти ДГП ЛМР
Осв.портал Львівщ
Новини Педпреса
Новини СЗШ №20
Збірник сценаріїв
Для допомоги у роботі класним керівникам, педагогам-організаторам, учителям-предметникам. Збірник сценаріїв знаходиться у розділі "Каталог файлів".
Увага ! Конкурс
1.1. Правила конкурсного приймання учнів у спеціалізовані школи укладаються з врахуванням Закону України «Про загальну середню освіту», Постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2000р. №946 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад»,наказу Міністерства освіти та науки України від 19.06.2003 р. за № 389 «Про затвердження Інструкції про порядок конкурсного прийняття дітей (учнів,вихованців) до гімназій, ліцеїв, спеціалізованих шкіл.» 1.2. До 16.05.2014 р. в закладах освіти будуть затверджені графіки проведення конкурсного випробовування у спеціалізовані школи, гімназії та ліцеї та графіки засідань апеляційних комісій відповідно до Правил конкурсного приймання.
Пошук
Календар
«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Архів записів
Соціальні закладки
Друзі сайту
Відвідування сайту
счетчик посещений
Besucherzahler russian woman
счетчик посещений
Відвідування сайту
Flag Counter

Copyright MyCorp © 2017
П.Дуда 


Конструктор сайтів - uCoz