Відбулось нагородження  учнів  ліцею, які  взяли участь у загальноміському мистецько – краєзнавчому конкурсі «Львівське рондо» - 2020. Ліцеїсти пишучи роботу на конкурс,  пізнають наше місто та вивчають його історію в екскурсіях та туристичних маршрутах.  Під керівництвом вчителя історії Глущак О. В.,  ініціативна  група  10  класу: Виграновська Софія, Гринишин Анастасія, Сирко Іванна, Котелевцева Аліна написали роботу, обравши напрям: «Львівська мода та львівська реклама – зародження, цікаві факти», на тему: «Не підвладні рокам мірила часу стародавнього Львова» та отримали в цій номінації  третє місце.  Метою роботи учнів було  збагачення знань про історію годинників, які встановлені на вежах,  церквах, установах чи інших будівлях у Львові, збагачення знань про годинникові механізми з музеїв, що мають неабияку естетичну і культурну цінність.

Львів – місто, яке має все своє: погоду – дощову, запах – кави та шоколаду, характер – гоноровий, а ще має свої звуки – наприклад дзвонів та годинників. Годинники завжди були елементом престижу для Львова, тому місто не шкодувало грошей на їх встановлення та догляд. Львівські куранти не просто сповіщали час, повідомляли, що слід іти до роботи, або що можна вкладатися спати, але й закликали міщан до молитви, попереджали про напади, пожежі.

Пишучи про моду годинників, ліцеїсти відвідали різноманітні будівлі, споруди, церкви, вулички, музей і зрозуміли, що старовинні куранти або дзиґарі нашого міста це цінний скарб, яким ми повинні пишатися, і розказувати про них як про цінну знахідку, що передається з покоління в покоління. Ми любимо своє місто і хочемо завжди цікавитись його таємницями та розкривати їх все більше і більше.

Ось такі вони – маленькі й великі, старі й сучасні, прості й розкішні сторожі львівського часу. Ви ж вірите, що він існує, містичний Львівський Час? А спробуйте ввечері прийти на площу Ринок, заплющити очі й під дзвін великого дзиґаря уявити себе у будь-якій епосі…