Добігає час, коли душа ...залишить земні обрії та полине у вись. Ми щиро сподіваємося, що Господь оселить її там, де спочивають праведні. Бо саме таким він був тут, на землі

Не шукай мене серед книг за столом,
Не дзвоніть, як колись, у забуту квартиру.
Зранку птиця мене поманила крилом,
Як вертала додому з далекого вирію.

Відійшла у Вічність добра і щира людина. Гірка звістка про втрату сколихнула колектив СЗШ № 97 – на неповному 68-му році пішов із життя Юрій Євгенович Новіков, який понад 40 років віддав навчанню та вихованню підростаючого покоління. Педагог із багаторічним стажем, хімік за освітою, працелюб за натурою, він ніколи не пасував перед труднощами і був тим заступником, який ніколи не скупився на добре слово, підтримку, не шкодував ні сил, ні часу, щоб втілити намічене.

Він жив, радів світу, людям, що оточували його. У скорботі низько схиляємо голову, молимося за упокій його душі. Віримо, що Всемилостивий Господь прийме його світлу та щиру душу в Царство Небесне.

Найщиріші співчуття висловлюємо з приводу непоправної втрати рідним і близьким покійного. Вічна та світла йому пам’ять.

Зі щирою скорботою і світлою пам’яттю колектив СЗШ № 97.