Вакцини проти коронавірусу розрізняють за трьома основними типами – мРНК, векторні й інактивовані, які мають найменшу кількість побічних ефектів. До перших належать препарати Pfizer і Moderna, до наступних – AstraZeneca та CoronaVac відповідно.

Докладніше про відмінності цих вакцин розповіла інфекціоністка, заслужена лікарка Ольга Голубовська у коментарі OBOZREVATEL. Розмову вів керівник проєкту Med.Oboz Віктор Литвиненко.

мРНК-вакцини

За словами Голубовської, технологія таких вакцин розроблялася задовго до пандемії. Проте саме в період COVID-19 уперше масово використані препарати, створені за такою методикою, стали застосовувати в людській популяції.

Йдеться про вакцини від компаній Pfizer&BioNTech та Moderna, які містять інформаційну (матричну) РНК.

"Поглинаючись клітинами, вона "навчає" їх виробляти Spike-білок (S-білок) вірусу, а імунна система далі розпізнає його і в кінці реагує утворенням антитіл", – пояснила інфекціоністка.

Вона додала, що саме S-білок виконує функцію зв'язування (спайки) коронавірусу з клітинами організму. Водночас наявність специфічних антитіл його нейтралізує, й у такому випадку вірус не може проникнути всередину клітини.

Векторні вакцини

Як уже зазначалося, це препарати виробництва Oxford/AstraZeneca й Johnson&Johnson. Їх створювали, використовуючи ослаблені, нерепліковані в організмі людини аденовіруси. Останні виконують роль так званого вектора чи носія "навчального" гена S-білка.

Інактивовані, або вбиті вакцини

Такими є традиційні вакцини, які давно застосовуються в медицині (наприклад, проти поліомієліту). Сьогодні до них належить і китайська вакцина проти коронавірусу CoronaVac. Ще низка аналогічних препаратів перебувають на стадії розробки або вже застосовуються в низці країн.

"За наявними даними, саме інактивовані вакцини сьогодні мають найменшу кількість побічних ефектів. Ще однією важливою перевагою цього типу є формування імунітету до всіх компонентів вірусу, а не тільки до S-білку, де зосереджені всі основні мутації вірусу", – наголосила Голубовська.