Довідка — це письмовий документ, в якому викладаються результати перевірки, контролю. Довідка є підсумком контролюючої діяльності управлінця будь-якого рівня.

Довідка — це письмовий документ... Приклади довідок.

Типові риси, притаманні будь-якій довідці:

1. Позначається тема, з приводу якої написана довідка, наприклад, «Підсумки класно-узагальнюючого контролю викладання математики в 5-х класах», «Підсумки роботи класних керівників 7-х класів зі щоденниками учнів» і т. д.
2. Зазначається мета контролю.
3. Час проведення.
4. Програма дій під час перевірки.
5. Констатація фактів, фотографія того, що бачили уповноважені для перевірки.
6. Рекомендації. 

Уявімо, що група управлінців провела всебічний, грамотний контроль певного напряму навчальної роботи й написала об’єктивну, доказову довідку. Адже все це зроблено врешті-решт не заради написання навіть дуже гарної довідки, а для того, аби розвинути позитивні тенденції, зазначені в документі, й усунути або частково виправити негативні. Простежимо шлях будь-якої довідки, тобто, простіше кажучи, подивимося, які можливості для роботи управлінців вона дає. Більшість довідок у школі роблять заступники директора з навчальної, з виховної та на­укової роботи, менше, та все ж пишуть завідувачі кафедрами циклу предметів або голови методичних комісій. Отже, на­писана ними довідка передусім потрапляє до директора школи. Він приймає рішення, що з нею робити далі.

Можуть бути такі варіанти рішень:

1. Обов’язкова бесіда як з авторами довідки, так і з учителями, прізвища яких фігурують у рекомендаціях.
2. У залежності від значущості для школи результатів даного контролю довідку можна обговорити на:

• • • засіданні методичного об’єднання, тобто в досить вузькому колективі вчителів даного чи суміжних предметів;
  • • нараді при директорі із запрошенням зацікавлених осіб;
  • • педагогічній раді;
  • • виробничій нараді;
  • • батьківських зборах, якщо, приміром, перевірялися чи­тацькі формуляри учнів або техніка читання.

Після всіх запропонованих видів обговорень видається наказ директора школи за цією довідкою. Іншими словами, за довід­ною як підсумком контролю має слідувати управлінське рішення у формі наказу. Передбачаємо заперечення типу: «Уже саме об­говорення в колективі є вельми серйозною мірою і заохочення, і покарання». Із цим можна погодитися і не закликати роздавати наліво й направо дисциплінарні догани. Та досвід свідчить, що дуже часто обговорення навіть дуже гарних довідок перетворюється на балачки. Крім того, і педагогічний колектив повинен привчатися до того, що за такими документами, як довідка, вн­оситься управлінське рішення. Це сприяє підвищенню авторитету управлінської команди в школі.

Для зручності роботи всі можливі довідки можна умовно розділити за такими рубриками:

1. Довідки як результат контролю за всіма видами шкільної номенклатурної документації.
2. Довідки за змістом навчально-виховної роботи.
3. Довідки за результатами контролю за позакласною роботою.
4. Довідки за станом здоров’я учнів.
5. Довідки інспекції за окремими напрямами роботи шкіл.

Номенклатурна документація школи включає в себе класні журнали, книги наказів, книги видачі атестатів і свідоцтв за 9 й, 11-й класи, особові справи учнів, книгу руху учнів, алфавітну книгу учнів школи, трудові книжки співробітників ШКОЛИ, оси бові справи педпрацівників, книгу руху трудових книжок.

Отже, під час перевірки зошитів учнів адміністрація можи встановити:

• обсяг класних робіт;

• обсяг домашніх завдань;

• чи має місце диференціація завдань на уроках і в домашніх роботах;

• чи даються індивідуальні та творчі домашні завдання;

• частоту перевірки зошитів;

• наявність і якість роботи над помилками;

• дотримання єдиного орфографічного режиму;

• охайність ведення зошитів;

• естетику оформлення робіт і зошитів.